9 листопада – День української мови та писемності… Це свято нині крокує державою по-особливому. Тому кожен громадянин України сьогодні, як ніколи відчуває свою причетність до свого народу, до своєї мови. Бо мова – це той інструмент, який об’єднує націю у єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати. Життя мови залежно від народу, який несе її у своїй душі, у своїх звичаях, традиціях, у піснях і у своїй культурі.

    Рідна мова – це мова батька, мова мами, це мова народу, рідна мова – це мова серця. Живе наша мова – і наш голос звучить у вселенському хорі народів. Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія, наша єдність. Бо наша мова – це ми – українці, добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, від сивих Карпат до Чорного моря.

    Цей День  української писемності об’єднує дітей, викладачів  і показує високий прояв почуття патріотизму, любові до рідної мови та своєї Батьківщини.

    Тож, у День української писемності та мови, здобувачі освіти та викладачі Тячівського професійного ліцею писали ХХІІ Всеукраїнський  радіодиктант національної єдності. Викладачами української мови та літератури Ташликович М.М., Ледней Н.П.  було організовано конкурс знавців української мови, проведено вікторину «Наше диво калинове», де учні розгадували загадки, прислів’я про рідну мову, виставка стіннівок. Бібліотекар Фріндт Ю.М. підготувала книжкову виставку.